Григорій Сковорода –мандрівний учитель життя

Українському мандрівному філософу Григорію Сковороді – 300 років. Але зі Сковородою так, що він з часом не застаріває, а є актуальним для всіх поколінь, які його прочитують і знаходять щось для себе. Він був диваком, але речі, які його хвилювали – вічні, а тому актуальні і зараз, в наш час.
Хоча з початку повномасштабного вторгнення було знищено музей філософа в Сковородинівці та пошкоджено його пам’ятник у Харкові, багато важливих ініціатив, присвячених мислителю, відбулися та ще відбудуться в грудні.
У коледжі цикловою комісією гуманітарних та соціально-економічних дисциплін проведені онлайн-заходи "У пошуках щастя" (Наталія Потапенко), "Мандрівка життям Григорія Сковороди" (Даря Остроух), «Сковорода –це філософ свободи і життєтворчості. Він – для кожної людини» (Галина Підліпська) присвячені видатному філософу Григорію Савичу Сковороді (до 300-річного ювілею митця). На заході викладачі та студенти читали вірші, байки, афоризми Г.С. Сковороди.   У бібліотеці коледжу   проходить виставка творів Григорія Сковороди "Світ ловив мене, та не спіймав" та  челендж "Вивчи афориризм Григорія Сковороди".
Григорій Сковорода не залишив по собі філософської школи, але його учнями є всі ми, українці. Адже він був першою усвідомлено вільною людиною на цій землі
Григорій Сковорода у масовому сприйнятті залишається скоріше літературним персонажем, такою собі постаттю з оповідей про славне і давнє минуле, якого насправді, може, й не було Таким його зробили не так час, як викладачі, з їх радянською ще манерою трактування історичних персонажів. А попри те мандрівний мислитель-аскет Сковорода є творцем самобутньої системи мислення і осмислення буття, причому без використання десятків малозрозумілих загалові термінів, через які не продертися звичайній людині. Читаючи Сковороду, ми раптом чуємо наших пращурів – так вони говорили, так писали, так думали, так звучала мова, що була і лишилася українською триста років тому.