Геологічний музей

Геологічний музей

---

У самій природі людини закладене велике бажання пізнавати навколишній світ, досліджувати його, вивчати суть явищ, які відбуваються в ньому, розширювати горизонти пізнання. Мінерали, гірські породи, руди, викопні рештки тварин і рослин, які заселяли нашу Землю в різні періоди її історії, охоплюють різноманітні аспекти геологічних знань.

Сьогодні геологічний музей коледжу став справжнім храмом природи і краси, коштовним діамантом нашого навчального закладу.

Музей має систематичну колекцію та літотеку основних видів гірських порід, руд та мінералів, які складають земну кору. Фонди музею налічують більше 5000 зразків мінералів, гірських порід, руд і скам’янілостей, які ілюструють розмаїття багатств надр нашої Землі.

Виставково-експозиційна зала площею 250 м2 розміщені 54 скляні вітрини і 50 подіумів з 2000 зразками кам’яного матеріалу.

Географія місць знаходження кам’яного матеріалу досить широка. В експозиції музею виставлені зразки практично з усіх континентів: з Євразії, Африки, Північної та Південної Америки і навіть з Антарктиди.

Основою кам’яного зібрання музею став матеріал, доставлений студентами і викладачами з виробничих практик, а також подарований коледжу його випускниками. Частину мінералів і гірських порід придбано в організаціях, які в роки колишнього Союзу займалися комплектуванням навчальних колекцій каміння. Чимало зразків, які мають надзвичайно колористі характеристики і досконалі природні огранки, подаровані музею знавцями ювелірного виробного каміння.

Експозиційна зала (умовно) розділена на 3 сектори: Західний, Східний і Північний.

У Західному секторі розміщена мінералогічна колекція (близько 500 мінералів), систематизована за хіміко-структурною ознакою, і колекція гірських порід (близько 3000 зразків), поділена за генетичними критеріями. Мінералого-петрографічна експозиція починається з двох розділів: 1. Фізичні властивості мінералів; 2. Форми кристалів і мінеральних агрегатів.

Східний сектор музею включає 3 розділи: основний присвячений корисним копалинам, поділеним на 3 групи – металічні (близько 120 зразків), неметалічні (близько 130 зразків), каустобіоліти (40 зразків). У цьому ж секторі в трьох вітринах експонуються корисні копалини трьох основних генетичних груп: ендогенні, екзогенні та метаморофогенні (близько 100 зразків). У стадії формування новий розділ – Регіональна геологія України (6 вітрин із 200 зразками). Завершується експозиція Східного сектору чотирма вітринами з двома найбільш цікавими розділами: 1. Ювелірне і виробне каміння; 2. Подарунки геологічному музею.

Північний сектор присвячений геологічній історії Землі: в 13 вітринах розміщений палеонтологічний, петрографічний і текстовий матеріал, який наглядно ілюструє історію розвитку планети, починаючи з архею і закінчуючи четвертинним періодом (близько 500 зразків).

На подіумах, розташованих в усіх секторах музею, експонуються тематичні підбірки кам’яного матеріалу: штуфи оригінальних форм мінеральних агрегатів і зразки облицювально-декоративного каміння України (Західний сектор), а також колекції „Залізні руди України” і „Нікопольський марганцеворудний басейн” (Східний сектор). У межах міжсекторної доріжки встановлені подіуми з великими блоками ювелірного і виробного каміння, доставленими з різних регіонів світу (Памір, Полярний Урал, Казахстан, Забайкалля, Якутія та ін.).

Експозиція кам’яного матеріалу музею доповнена численними стендами, які ілюструють геологічну будову великих басейнів і районів корисних копалин України. Великоформатні портрети видатних вчених-геологів, петрографів, мінералогів, геохіміків – О.П. Карпінського, О.Є. Ферсмана, Є.С. Федорова, М.В. Ломоносова, В.А. Обручева та ін. – покликані відобразити важливу роль геологів України і світу в розвитку наук про Землю.

Експозиції музею ілюструють багатства надр Землі, зокрема України, сприяють популяризації природничих наук, інформують про стан сучасного видобувного виробництва, несуть у собі глибокий зміст загальноосвітнього, культурного та науково-технічного значення.

У музеї проводяться заняття з мінералогії, петрографії та палеонтології для студентів коледжу. Активними відвідувачами музею є студенти, школярі, абітурієнти та гості коледжу.

На теперішній час зразки мінералів, руд і окам’янілостей використовуються студентами при проведенні лабораторних і практичних занять у кабінетах загальної геології, мінералогії та корисних копалин. Кращі з них поповнили експозицію музею коледжу, унікальні – подаровані Національному гірничому університету (м. Дніпропетровськ) та геологічному факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

При музеї функціонують:

Гурток „Геолог” (2000 рік заснування), в якому працюють не лише студенти коледжу, а й випускники, а також учні шкіл міста Києва.

В активі гуртківців – зустрічі з досвідченими спеціалістами-геологами, круглі столи, науково-методичні семінари, відвідування оригінальних геологічних об’єктів України та за її межами, участь у виставках виробного і ювелірного каміння, активна профорієнтаційна робота в школах м. Києва, областях України та інші цікаві справи.

Важливим інформаційним аспектом гуртка «Геолог» та коледжу є газета «Геологічна зміна». Як і всяка газета, вона має свій „паспорт”, певну послідовність розміщення матеріалу та цикл рубрик, що збільшується з кожним роком. Однією із цікавих рубрик є рубрика „Геологи України на міжнародних форумах”, що висвітлює виступи перед членами гуртка „Геолог” українських учасників Міжнародних геологічних  конгресів Куліша Є.О. (ХХХ сесія в Пекіні), Якимчука М.А. (ХХХІ сесія в Ріо-де-Жанейро) і Прокопця В.В. (ХХХІІ сесія у Флоренції) тощо.

У рубриці „Наші в далекому зарубіжжі” розміщуються враження наших студентів і викладачів про відвідування геологічних об’єктів за межами України. В газеті цікавим є розповіді про нафтові гіганти світу, пошуки родовищ золота на далекому Алданському нагір’ї, про відвідування карстових печер Туркменістану. Золотою окрасою рубрики став матеріал про  південний захід США (відомий Метеор-кратер, скульптурні форми Седони, Великий каньйон Колорадо та інші).

Надзвичайно цікавим є матеріал про резонансне відкриття ХХ століття – вихід на кімберлітові трубки вибуху, зроблене у 1954 році жінкою–геологом Попугаєвою Л.А..

Роботи членів гуртка (композиції із каменю, набори самоцвітів, тематичні щитові стенди, наукові звіти і реферати) відзначені призовими місцями на виставках науково-технічної творчості молоді, що проводяться в коледжі.

Організація виставок каменю один із важливих напрямів роботи музею.

Щорічно в листопаді напередодні Міжнародного дня студентів проходить виставка (перша виставка була проведена 2001 року) під назвою „Трофеї ХХІ століття”. У виставках беруть и участь усі кабінети й лабораторії геологічного циклу. Запрошуються гості: Геологічний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, колекціонери-любителі каменю, студенти та випускники коледжу, школярі Києва та Київської області, що серйозно захоплюються збором мінералів, руд і скам’янілостей.

Цікавою  є екскурсійна робота музею, яка розкриває дивовижну історію формування мінералів та гірських порід, їхні надзвичайні особливості та закономірності розміщення, історія каменів, властивості покладів корисних копалин:

Щорічно для членів гуртка та бажаючих організовуються маршрути:
• район Нових і Старих Петрівців - пошук бурштину;
• кар’єри Плесецького і Пенізевичського родовищ – ознайомлення з унікальним комплексом магматичних порід Українського кристалічного щита;
• річок Кам’янка - здійснення шліфування річкових відкладів річок Кам’янка;
• річки Унава, Ірша – виявлення скупчень цінних мінералів: ільменіту, титаномагнетиту, гранату та ін.;
• смт Хорошів (Житомирщина) - багатоденна поїздка гуртківців в „кам’яне серце” України, яке славиться знахідками гігантських кристалів гірського кришталю, топазу, берилу, а також великими запасами „синьоокого” каміння лабрадориту.

Засновницею Геологічного музею коледжу, який існує з 1 вересня 1986 року була Шпак Наталія Кузьмівна. Значний внесок в систематизацію, збагачення та розширення фонду музею, удосконаленню та ефективній роботі музею, геологічним пошукам більше як 20 років свого життя присвятив Прокопець Валентин Вікторович.