Всесвітній день інформації: Інформаційна гігієна під час війни

Всесвітній день інформації: Інформаційна гігієна під час війни

26 листопада відзначається Всесвітній день інформації (World Information Day), який проводиться щорічно з 1994 року за ініціативою Міжнародної академії інформатизації (МАІ), що має генеральний консультативний статус в Економічній і Соціальній радах ООН і Світового информациологического парламенту (ВІП). В цей день в 1992 році відбувся перший Міжнародний форум інформатизації. Сьогодні Всесвітній день інформації відзначають у багатьох країнах світу.

Інформація, в широкому сенсі, — відомості, передавані одними людьми іншим людям усним, письмовим або іншим способом (наприклад, за допомогою умовних сигналів, з використанням технічних засобів), а також сам процес передачі або отримання цих відомостей.

Інформація завжди грала в житті людства дуже важливу роль. А з середини 20 століття в результаті соціального прогресу і бурхливого розвитку науки і техніки роль інформації незмірно зросла. В даний час світовою тенденцією стала модернізація телемовлення за допомогою переходу на цифрові технології, розвиток високошвидкісного Інтернету і мобільного зв'язку. 

Інформація – чи не головна цінність у сучасному світі. Всі знають знамениту фразу: «Хто володіє інформацією — той володіє світом». 

Причому її кількість з кожним днем зростає. Цифрове майбутнє, про якому раніше і подумати не могли (ПК, телефон, Інтернет, планшет...), стає звичним цифровим справжнім.

Але важливо відзначити, що крім цього, відбувається лавиноподібне наростання маси різноманітної інформації, яка отримала назву «інформаційного вибуху». А тут вже недалеко і до «інформаційного стресу». Останнім часом психологи заговорили про те, що невміння користуватися інформаційними технологіями та самої одержуваної інформацією, а вірніше, контролювати її якість і об'єм, призводить до так званого «інформаційного стресу», що може бути чревате як соціальними наслідками, так і проблемами зі здоров'ям. І важливо пам'ятати про це.

Інформаційна гігієна під час війни
Коли у країні йде війна: правила інформаційної гігієни
У деяких областях України запровадили воєнний стан. І зараз фейкових новин, які намагаються сіяти хайп та дезінформацію, з’являється навіть більше, ніж звичайно. Не піддавайтесь паніці, а краще дотримуйтесь простих правил інформаційної гігієни.

1. Перевіряйте джерела. Не вірте новинам з першої ліпшої стрічки чи репосту. Пам’ятайте, що фейки поширюються швидше, ніж правда! Довіряйте лише офіційній інформації. Наприклад: Міністерству оборони, Генштабу або Президенту.
2. Відправляйте сенсаційні новини у «карантин» на деякий час. Цілком вірогідно, що заголовки, що зловили хайп – були фейковими, перебільшеними, а саму новину можуть спростувати вже через пару годин.
3. Менше паніки. Не треба постити «зраду», шукати теорії змови та підбивати друзів до нервування. Зберігайте спокій, паніка ще нікому не допомагала.
4. Не потрібно читати одну й ту саму новину різними словами. Не зациклюйтесь. Перепочиньте. Попрацюйте. Візьміть себе в руки.
5. Почитайте нейтральні іноземні ЗМІ. Якщо натикаєтесь на російську пропаганду – краще заблокуйте такий пост, пожалійтеся на нього або спростуйте у коментарях. При цьому, не вступайте у гнівні розмови – адекватної реакції від провокаторів не буде.
6. Не вступайте у політичні дискусії у коментарях з незнайомими людьми. Соцмережі заповнені тролями та ботами, конструктиву з ними не вийде.
7. Відрізняйте думку експертів від думок звичайних людей, любителів теорій змови, емоційних та маніпуляційних висловлювань.
8. Заспокойтеся. Не пишіть у стані афекту. Свої думки теж відправте у карантин на пару годин. Якщо емоції вляглися, а ви все ще хочете опублікувати ту думку – робіть це.
9. Спробуйте заспокоїти близьких, які піддалися паніці. Наприклад, запропонуйте їм почитати блог про медіаграмотність та маніпулювання нашою думкою через ЗМІ. Нехай зрозуміють, що не все, що ми чуємо з екранів – правда.
10. Не поширюйте сумнівні пости, не репостіть неперевірену інформацію з приводу воєнного стану або ситуації в країні.
11. Поширюйте офіційні оголошення, інформацію з перевірених джерел про можливість допомоги волонтерам, тощо. Намагайтесь не поширювати гучні заяви та гасла політиків.
12. Стежте за оновленнями та можливим спростуванням новин, особливо тих, у які ви повірили та поширили.
13. Якщо ви створюєте контент – не пишіть непідтверджені факти про війну. Навіть якщо дуже хочеться поділитись «сенсацією».
14. Російські ЗМІ – навіть ті, які звуться у них «демократичними» – часто поширюють дезінформацію. Це вони ж писали 25 листопада про «порушення кордонів РФ». Будьте обережні.
15. «Політологам», «політтехнологам», «політекспертам» не можна сліпо довіряти. Їхня незалежність та незаангажованість під великим питанням.

28.11.2022

Новини